ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету соціології і права НТУУ «КПІ»

_______________проф. Б.В.Новиков

“___”________________2011р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ

щодо виконання і захисту магістерських робіт

для студентів усіх форм навчання

спеціальності 8.060101 "Правознавство"

Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр

КИЇВ 2011


Методичні рекомендації щодо виконання і захисту магістерських робіт студентами усіх форм навчання спеціальності 8.060101 "Правознавство". Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 32с.

Укладачі:

доктор юридичних наук, професор Голосніченко І.П.,

доктор юридичних наук, професор Лук’янчиков Є.Д.,

доктор юридичних наук, професор Осадчий В.І.

Рецензент:

доктор юридичних наук, професор Савченко А.В.

Методичні рекомендації обговорено і схвалено на засіданні кафедри теорії права і держави, протокол № ___ від ______________ 2011 p.

Методичні рекомендації ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ щодо виконання і захисту магістерських робіт обговорені і схвалені на Вченій Раді факультету соціології і права НТУУ «КПІ», протокол № ________ від ___ _________ 2011 р.

.


Зміст

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Кваліфікація магістра передбачає здобуття повної вищої освіти, поглиблених знань з юридичних, гуманітарних, соціально-економічних, професійно-орієнтованих дисциплін, здатність вільно володіти відповідними основами інформаційно-аналітичної та науково-педагогічної діяльності, вміння аналізувати і прогнозувати стан, структуру, динаміку явищ правової сфери, приймати оптимальні рішення щодо виконання професійних завдань, формулювати науково-обгрунтовані пропозиції з проблем удосконалення практичної діяльності. Тобто спеціальних умінь і знань, достатніх для виконання професійних завдань та обов’язків інноваційного характеру.

Здобуття кваліфікації магістра підтверджується державною атестацією, яка здійснюється ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після виконання освітньо-професійної програми на підставі результатів складання державних іспитів та захисту магістерської роботи.

Студенти, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом державного зразка про здобуття повної вищої освіти за напрямком професійного спрямування та кваліфікації магістра.

Магістерська робота є самостійним навчально-науковим дослідженням, оформленим у вигляді спеціально підготовленої праці, що буде захищатися публічно з метою підтвердження освітньо-кваліфікаційного рівня здобувача, і виконаним під керівництвом науково-педагогічного працівника з актуальних проблем правничої діяльності й розвитку юридичної освіти.

Магістерська робота – перший ступінь науково-дослідницької діяльності, підсумок завершального етапу навчання студентів відділення права ФСП НТУУ «КПІ» за ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ освітньо-професійною програмою підготовки магістрів. Магістерська робота має виявити рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки студента, наявності умінь та знань властивих науковому працівникові, який починає свою діяльність, його здатність застосовувати одержані знання під час вирішення конкретних проблем, його схильність до аналізу та самостійного узагальнення матеріалу з теми дослідження.



Робота має фахово-науковий характер і передбачає:

- систематизацію, закріплення, поглиблення теоретичних і практичних знань за спеціальністю й застосування їх для виконання конкретних завдань;

- критично-об’єктивний підхід до вивчення фактичних матеріалів з метою пошуку та виявлення резервів і можливостей раціонального використання ресурсів, вжиття заходів щодо усунення недоліків та підвищення ефективності у сфері юриспруденції ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ;

- аргументованість висновків, обґрунтованість пропозицій і рекомендацій;

- літературне, логічно послідовне й самостійне викладення матеріалу;

- оформлення матеріалу згідно з установленими вимогами.

Єдині вимоги до роботи, які подані у цих методичних рекомендаціях, не виключають, а надають широку ініціативу й творчий підхід до розробки кожної теми.

Процес підготовки й захисту роботи складається з наступних послідовних етапів:

1. Вибір теми й узгодження її з науковим керівником, подання відповідної заяви на ім’я завідувача випускаючої кафедри й затвердження теми;

2. Оформлення організаційних документів (технічне завдання на роботу, календарний план виконання роботи, структурно-змістовний план самої роботи);

3. Інформаційне дослідження за обраною темою, пошук та накопичення інформації, що ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ стосується об’єкта дослідження, у традиційних бібліографічних системах та в мережі Інтернет;

4. Систематизація та правовий аналіз результатів інформаційного пошуку, включаючи гіпотези, теорії, термінологію, класифікації, нормативно-правові документи, концепції та стратегії, статистичні дані та розрахунки, аргументи і факти, експертні, рейтингові оцінки тощо;

5. Узагальнення результатів власного аналітичного дослідження із застосуванням загальнонаукових та правових методів, формулювання висновків та рекомендацій;

6. Підготовка рукопису магістерської роботи та її оформлення відповідно до існуючих вимог;

7. Підготовка тез доповіді, реферату та презентаційних матеріалів для захисту;

8. Попередній захист роботи на випускаючій кафедрі та отримання дозволу на захист роботи в ДЕК;

9. Підготовка інформаційної карти, яка включає стандартну анотацію на роботу;

10. Отримання відгуку ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ та рецензії на роботу;

11. Захист роботи.

2. ВИБІР, УЗГОДЖЕННЯ З НАУКОВИМ КЕРІВНИКОМ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ РОБОТИ

Студенту надається право самостійно вибрати тему роботи із запропонованої кафедрою тематики. Крім цього, студент може запропонувати свою тему роботи, яка повинна бути узгодженою із керівником дослідження. Обрана тема має відповідати змісту отримуваної спеціальності. Після вибору теми студент подає заяву на ім'я завідувача кафедри. Теми магістерських робіт обговорюються і затверджуються на засіданні кафедри не пізніше, ніж за 6 місяців до захисту.

Після затвердження теми не дозволяється вносити зміни до назв тем (за виключенням редакційних змін). У виняткових випадках кафедра може надати згоду на внесення змін ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ до теми, але не пізніше, ніж за місяць до дня захисту роботи.

Зміни в назві підрозділів чи розділів узгоджуються з науковим керівником.

З. ПОШУК ТА АНАЛІТИЧНЕ ОПРАЦЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ

Роботу з джерелами слід починати з видань, котрі рекомендовані по відповідним темам підручників з нормативних дисциплін спеціальності. У першу чергу необхідно проаналізувати джерела найбільш близькі по змісту до вибраної теми магістерської роботи.

Опрацювання джерел доцільно починати в наступній послідовності:

нормативно-правові акти;

наукові видання (монографії, словники, енциклопедії, наукові звіти та аналітичні економічні огляди, автореферати дисертацій, статті з наукових фахових журналів, збірників наукових праць з проблем міжнародної економіки провідних наукових ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ установ та ВНЗ України та іноземних держав, матеріалів наукових конференцій, симпозіумів тощо);

дані офіційних видань національних та міжнародних органів ;

аналітичні матеріали, статті провідних вчених з актуальних проблем, які публікують окремі засоби масової інформації.

Досліджувати джерела слід у порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити видання, публікації поточного року, потім -минулорічної, потім - дворічної давнини.

Важливу роль в технології пошуку відіграє повнота інформації. У першу чергу необхідно дослідити відповідні інформаційні ресурси, каталоги і фонди наукової бібліотеки НТТУ «КПІ», видання НТУУ «КПІ», зокрема «Вісник НТТУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право», а також збірники матеріалів наукових конференцій, підручники та монографії, автореферати дисертацій.

Авторитетним джерелом наукової ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ інформації є Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України, Національна парламентська бібліотека. Слід особливо підкреслити, що Інтернет - сторінка цієї бібліотеки відкриває доступ не тільки до власних електронних ресурсів, які є найбільші за обсягом в Україні, але й надає користувачам широкі можливості здійснення пошуку в багатьох інших інформаційних системах світу.

Серйозну увагу слід приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Голос України, Вісник Президента України, Урядовий кур’єр та ін.

Нижче наведені найбільш важливі електронні джерела інформації, які можуть бути рекомендовані для пошуку економіко ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ-статистичних даних, нормативних документів, офіційних та аналітичних матеріалів при підготовці роботи:

Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського НАН України

http://www.nbuv.gov.ua

Офіційний сайт Верховної Ради України

http://www.rada.kiev.ua

Офіційне Інтернет-представництво Президента України

http://www.president.gov.ua

Офіційний сайт Кабінету Міністрів України

http://www.kmu.gov.ua

Здійснюючи інформаційний пошук, необхідно також звернути увагу на посилання та бібліографічні описи джерел, розміщені у виносках або у кінці документу у вигляді списку використаних джерел, який часто неправильно скорочено називають „література”, що не відповідає чинним стандартам.

При конспектуванні, виписках або копіюванні вибраних фрагментів першоджерел з метою подальшого обґрунтування на їх основі власного ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ аналізу необхідно до кожного такого результату роботи з першоджерелом відразу ж додавати бібліографічний опис цього джерела та зазначати відповідні сторінки, на яких міститься запозичена інформація. Це обов’язкова вимога авторського права, дотримання якої дозволяє уникнути плагіату і зробити потім відповідні точні посилання на першоджерело в тексті стандартно оформленої магістерської роботи.

До початку інформаційного пошуку, слід скласти й узгодити з науковим керівником попередній список потенційно важливих для обраної теми видань для наступного їх планомірного опрацювання.

У процесі підготовки роботи студент повинен опрацювати не менш 50 вітчизняних та іноземних інформаційних джерел.

Головна мета аналізу інформації, накопиченої за результатами пошуку – встановити природу об ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ’єкту дослідження, його внутрішні та зовнішні системні зв’язки, закономірності та перспективи розвитку, шляхи вдосконалення.

Вивчаючи джерела, слід виявити дискусійні питання по темі роботи та проблемі, з якою вона пов’язана. Знайшовши такі питання, слід навести гіпотези, припущення, теоретичні положення кількох авторів, які стоять на різних позиціях, критично оцінити їх точку зору й висловити власне судження з цього питання. Викладення поглядів інших дослідників і формування власної думки, підвищує цінність роботи, сприяє більш глибокому розкриттю теми.

Основним методом інформаційного дослідження є конспектування матеріалів першоджерел, що мають безпосереднє відношення до теми роботи. Згодом законспектований і логічно систематизований відповідно до ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ мети дослідження матеріал з коментарем, власними думками автора роботи може бути включений у відповідний підрозділ майбутньої роботи.

Після вивчення та аналізу інформаційних джерел доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи.

Розгорнутий план майбутньої роботи – це подальша деталізація плану магістерської роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, які розвивають проблеми, що винесені в назву підрозділів.

Практика підготовки студентами кваліфікаційних робіт свідчить, що в розгорнутому плані достатньо виділити приблизно три-п'ять досліджуваних підпитань. Коли таким чином буде відпрацьований і обдуманий кожен підрозділ, то складання повного тексту роботи з цілеспрямованим використанням досліджених джерел не складе великих труднощів. Розгорнутий план забезпечує послідовність викладення ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ матеріалу, де кожний розділ і підрозділ витікає з попередніх, посідає своє місце.

Структурно-логічна схема роботи являє собою схематичне відображення взаємозв'язків її окремих частин.

4. Організація та проведення дослідження

Для організації процесу підготовки роботи студенту необхідно узгодити з науковим керівником технічне завдання на роботу. У загальному вигляді завдання визначає тему і проблему, якій присвячена робота, її актуальність, об’єкт та предмет дослідження, мету та основні завдання, які необхідно виконати під час проведення роботи, методи дослідження та основні інформаційні джерела. Оформлення технічного завдання передбачає складання під контролем наукового керівника плану майбутньої роботи. Технічне завдання на роботу затверджується науковим керівником.

Важливим ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ елементом технічного завдання є календарний план (графік) підготовки й оформлення роботи. Він складається залежно від обраного студентом і узгодженого з науковим керівником метода організації виконання роботи: послідовного, вибіркового, цілісного. Практика виконання навчально-наукових робіт показує, що кращим є цілісний метод.

При використанні кожного метода можуть використовуватися різні способи підготовки окремих частин роботи: синтетичний (індуктивний) або аналітичний (дедуктивний).

З використанням синтетичного (індуктивного) способу створюються дрібні фрагменти роботи, які об'єднуються в більш значні і так до створення єдиного тексту.

При використанні аналітичного (дедуктивного) способу тема майбутньої роботи поділяється на завдання, котрі в свою чергу поділяються на ідеї, які ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ складаються з ідей більш дрібного рівня. Оскільки дослідження теми проводиться шляхом її аналізу, то існує точка зору згідно якої дедуктивний метод є основним.

На основі отриманого технічного завдання складається план роботи в якому відображається структура, зміст і логічний зв'язок складових частин роботи. План роботи є обов'язковим документом і повинен складатися із вступу, основної частини, висновків, додатків (при наявності) і списку інформаційних джерел для дослідження (при підготовці остаточного варіанту рукопису роботи цей список перетворюється на список використаних джерел).

Залежно від характеру теми й наявності фактичного матеріалу в плані можуть переважати теоретичні або практичні проблеми. Кількість розділів залежить від ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ обраної теми, об'єкту й предмету дослідження. Якщо в роботі передбачається розглянути теоретичні й практичні аспекти теми дослідження, визначити напрями підвищення ефективності економічної діяльності, то така робота, як правило, складається з трьох розділів, кожен з яких повинен закінчуватися синтезованими висновками до розділу.

У першому розділі повинні бути викладені теоретичні основи проблеми, яка досліджується, розкриті її окремі теоретико-медологічні аспекти, актуальність і важливість дослідження на даному етапі розвитку, виходячи з міжнародних і національних інтересів.

У другому розділі подаються результати аналізу практики правової діяльності об'єкту дослідження, виявляються невирішені правових проблеми, невикористані можливості.

У третьому розділі дається прогноз правового розвитку об'єкту дослідження ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ та юриспруденції, визначаються напрямки, рекомендації, заходи щодо розв'язання існуючих проблем.

Кількість підрозділів у розділах не регламентується й може коливатися від двох до чотирьох. Як правило, кожен розділ складається з трьох підрозділів. І лише в окремих випадках (виходячи зі специфіки теми магістерської роботи) в одному із розділів (в І чи ІІІ) може бути 2 підрозділи.

Обов’язковою вимогою до роботи є забезпечення в ній наявності самостійного творчого внеску студента. Робота повинна містити певні елементи оригінального, авторського характеру і не зводитись до суцільної безсистемної компіляції запозичень з досліджених джерел або примітивної описовості об’єкту дослідження. У процесі дослідження, формулюванні ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ його мети і завдань рекомендується орієнтуватись на наступні критерії новизни магістерської роботи зі спеціальності „Правознавство”:

- наукове узагальнення та систематизація досліджуваного матеріалу за обраною темою;

- встановлення нових закономірностей, тенденцій, очікуваних та існуючих негативних і позитивних наслідків економічних явищ;

- визначення причинно-наслідкових зв’язків, факторів впливу, суттєвих чи базових елементів системи міжнародної економіки, функцій розвитку об’єкта дослідження;

- розроблення (удосконалення, систематизація) категорійного апарату, термінології;

- вдосконалення типології (класифікації) елементів досліджуваної економічної системи;

- визначення концептуальних рішень та шляхів розв’язання проблеми економічного розвитку;

- встановлення принципів розвитку, факторів, передумов, типових рис об’єкта дослідження;

- розроблення економічних моделей, механізмів, схем, проектів структури планів, програм, стратегій;

- розроблення пропозицій ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ щодо вдосконалення об’єкту дослідження, програм економічного розвитку, наукових або навчально-наукових методик тощо.

5. ТЕХНІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ВИМОГИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Загальні вимоги

Зразки стандартно оформлених основних елементів роботи подано у додатках 1 – 6.

Робота виконується в одному примірнику. Текст роботи повинен бути надрукованим на комп'ютері, інтервал – 1,5, до 30 рядків на сторінці з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word, розмір 14.

Обсяг роботи має бути в межах 100-120 сторінок друкованого тексту, без урахування додатків і списку в використаних джерел.

Сторінки роботи повинні мати поля: ліве – не менше 20мм, зверху – не менше 20мм, праве – не менше 10мм, знизу – не менше 20мм. Шрифт ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ повинен бути чітким, чорного кольору, з однаковою щільністю тексту.

Список літератури виконується в такому порядку:

1. Нормативно-правові акти.

2. Основна література (підручники, посібники, збірники і т.д.).

3. Додаткова література (монографії, статті і т.д.).

Текст іноземною мовою, формули, умовні знаки можуть бути повністю надрукованими або написаними рукою чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору (часткове друкування літер або цифр не допускається).

Виправлення після подання роботи на кафедру не допускаються. якщо робота виконана недбало, містить помилки, то її автору може бути відмовлено в захисті роботи.

Вимоги до структури та змісту магістерської роботи

Магістерська робота включає:

титульний лист;

реферат;

зміст;

перелік умовних скорочень (при необхідності);

вступ ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ;

основна частина;

висновки;

список використаних джерел;

додатки (при необхідності.)

Титульний листоформлюється за зразком, який подано у додатку 2.

Титульний лист є першою сторінкою роботи, номер сторінки на ньому не проставляється. Титульний лист вважається оформленим після того, як він підписаний керівником, консультантом (якщо він був призначений) і на ньому за підписом завідувача кафедри вказано, що робота допускається до захисту, з зазначенням дати прийняття цього рішення кафедрою.

Підписи та дати на титульному листі мають бути виконані вручну.

Реферат – другий лист роботи, в якому в дуже стислій формі характеризується основний зміст, мета, актуальність та практичне значення роботи. Його обсяг не більше 0,75 машинописної сторінки через ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ 1,5 інтервали.

Реферат є вторинним інформаційним документом магістерської роботи як першоджерела. Реферат включається також у презентаційні матеріали, що готуються студентом для захисту роботи.

Змістпослідовно включає найменування всіх розділів та частин роботи з зазначенням номерів початкових сторінок усіх структурних елементів роботи.

Перелік умовних скорочень, символів, одиниць, позначень і термінів (за необхідності).

Якщо в роботі вживається специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ розшифрування.

Якщо в тексті роботи вживаються спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше і повторюються менш ніж тричі, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ розкриває суть проблеми дослідження, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності дослідження.

Рекомендований обсяг вступу 2-3 сторінки.

У вступі відображають:

:актуальністьтеми (подається коротка, характеристика суті та стану проблеми, що досліджується, обґрунтовується доцільність розробки теми для розвитку юриспруденції в цілому або окремої її складової; як правило, наводять перелік провідних вітчизняних та зарубіжних учених, що працюють над проблемою, із зазначенням посилань на їх праці, які досліджувались у процесі ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ виконання роботи);

об'єкт дослідження(надається коротка характеристика сфери правової діяльності на матеріалах яких виконується робота);

предметдослідження (визначається той аспект, який підлягає дослідженню в межах визначеного об'єкту);

мета і завдання роботи(мета тісно переплітається зтемою роботи; вирішення завдань дозволяє досліднику досягти мети);

методи дослідження(подають перелік методів наукових досліджень, які були використані в роботі із зазначенням завдань, які вирішувались за допомогою вказаних методів);

теоретична та методологічна база дослідження(наводять узагальнений перелік відповідних наукових джерел, положення яких покладені в основу дослідження);

практичне значення отриманих результатів(зазначають, де і яким чином можуть бути використані результати дослідження);

структура роботи(наводять загальний обсяг ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ роботи, структуру, кількість рисунків, таблиць та додатків).

Основна частинаскладається з розділів та підрозділів. Кожний розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу подається висновок із стислим викладанням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Рекомендується основну частину роботи поділити на три розділи: теоретико-методологічний, аналітичний та рекомендаційно-впроваджувальний. У межах кожного розділу, як правило, три підрозділи, що мають відображати логічну послідовність дослідження й розробки власних пропозицій.

У першому розділінеобхідно викласти сутність проблеми, яка досліджується, розглянути еволюцію підходів до її вирішення, рівень розробки на сучасному етапі. Розглядаються також законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи, та їх вплив на ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ динаміку розвитку об'єкта дослідження. Крім цього, слід зробити аналіз та узагальнення концепцій науково-теоретичних підходів, які існують у фаховій літературі, визначити дискусійні аспекти й невирішені питання, актуальність і важливість досліджуваної проблеми на нинішньому етапі.

Перший розділ є теоретичною основою для розробки прикладних аспектів обраної теми. Рекомендований обсяг цього розділу - 30-35 сторінок.

У другому розділі- аналітичному - необхідно детально проаналізувати той аспект , що є предметом дослідження. В цьому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямків досліджень, наводять методи вирішення конкретних задач та результати аналізу, порівняльні оцінки, наводяться обґрунтування вибору методик проведення досліджень. В теоретичних роботах розкриваються методи розрахунків, гіпотези, моделі ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ, стратегії що розглядаються.

Дослідження тенденцій є обов'язковим при виконанні магістерської роботи і базується на комплексному підході до аналізу об'єкта дослідження в динаміці за певний період часу. При цьому важливою умовою є дослідження факторів, що мають вплив на об'єкт дослідження Вагомість тих чи інших факторів обґрунтовується за допомогою емпіричних і теоретичних методів, соціологічних досліджень.

Даний розділ має бути закінчений аргументованими узагальненнями, де у стислій формі наводяться результати аналізу проблеми.

Рекомендований обсяг другого розділу 30-35 сторінок.

У третьому розділі, який носить прикладний, рекомендаційно-впроваджувальний характер, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ того нового, що він вносить у розробку проблеми запропонованих методичних підходів, прогнозних оцінок розвитку. Виконавець повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць. Рекомендації й пропозиції повинні мати наукове обґрунтування й виходити з результатів аналізу, отриманого в попередньому ІІ розділі роботи. Доцільно визначити шляхи оптимізації системи ресурсного та інформаційно-аналітичного забезпечення рішень, які пропонуються.

Рекомендований обсяг третього розділу 30-35 сторінок.

Висновки.У них з огляду на поставлену мету і завдання дослідження викладають оцінки наукових та практичних результатів, одержаних в роботі. Далі формулюють пропозиції та рекомендації щодо ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ наукового та практичного використання цих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан проблеми, якій присвячена робота. Далі наголошують на науковій новизні та викладають основні методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), її практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями. У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Будь-які бібліографічні посилання у висновках недоречні, подається виключно авторський текст.

Рекомендований обсяг 5-7 сторінок.

Список використаних джерелповинен містити бібліографічні описи всіх інформаційних джерел, які були використані в процесі написання роботи.

Додатки - це великі таблиці й рисунки, які важко розмістити ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ в основному тексті роботи, проміжні розрахунки, копії облікової звітності підприємства, ілюстрації й цифрові дані допоміжного характеру.

На всі додатки обов'язково повинні бути зроблені посилання в основному тексті роботи.

Список використаних джерел складається на основі результатів проведеного дослідження і відображає обсяг проаналізованих джерел та ступінь вивченості студентом досліджуваної теми, є «візитною карткою» автора магістерської роботи, його професійним обличчям, свідчить про рівень володіння навичками роботи з науковою літературою та іншими інформаційними джерелами.

Такий список – одна із суттєвих частин роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю студента і демонструє глибину проведеного дослідження.

Щоб вказати джерела цитат, запозичень конкретних положень, формул, статистичних даних та ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ деяких інших відомостей, а також щоб навести відомості про проаналізовані у тексті опубліковані праці, застосовують бібліографічні посилання.

Бібліографічні посилання на відповідні номери списку використаних джерел у тексті роботи слід давати у квадратних дужках, а також вказувати номер сторінки першоджерела, на якій розміщено ту інформацію, на яку посилається студент.

Коли бібліографічні описи у списку джерел пронумеровані, то щоб зробити посилання, у тексті після згадування про конкретний документ (або після наведення цитати з нього) у квадратних дужках вказують порядковий номер документа арабськими цифрами, за яким його наведено у списку джерел: [27]. У разі необхідності вказують конкретні сторінки згадуваного джерела ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ (особливо коли наводять цитату). Для цього у квадратних дужках після номера джерела за складеним списком ставлять кому, потім прописну літеру „С” з крапкою, далі – номер сторінки джерела, на якій знаходяться запозичені дані або цитата: [27, С.72]. Для багатотомних видань може бути вказаний і номер тому: [35, Т.3, С.235].

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номер сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в роботі.

У тексті магістерської роботи повинні бути посилання на всі номери списку джерел посилань (один раз або й більше разів за необхідністю).

Оформлення ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ заголовків та змісту

Заголовки роботи оформляють наступним чином:

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “Перелік умовних скорочень”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів пишуться, крім першої великої, маленькими літерами з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці таким чином надрукованого заголовка ставиться крапка.

У заголовках перенос слів не дозволяється.

Відстань між заголовками й текстом повинна складати 2-3 інтервали. Кожну структурну одиницю ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ роботи необхідно починати з нової сторінки.

У змісті потрібно вказати точну назву кожного розділу, підрозділу, пунктів, інших структурних частин роботи (вступ, висновки, додатки тощо) та сторінки, де вони розташовані.

Нумерація сторінок і структурних частин

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Нумерація сторінок має бути наскрізною, тобто усі сторінки роботи, враховуючи ілюстрації, нумеруються від титульної до останньої сторінки без пропусків та повторів, а також доповнень. Першою сторінкою вважається титульна і на ній номер не проставляється. Сторінки з рефератом також не нумеруються. Нумерація наступної сторінки починається з цифри “3”. На цій сторінці має знаходитися ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ зміст роботи, у якому разом з назвою потрібно вказувати тільки початкову сторінку кожного розділу або іншої структурної частини роботи. Усі номери сторінок розміщуються у правому верхньому кутку аркуша.

Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати “1. ВСТУП” або “5. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять. Потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ). Потім у тому ж рядку іде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку іде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Оформлення додатків

Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен маги заголовок, надрукований угорі малими буквами з ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово “Додаток ...” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 - другий розділ додатка А; В.3.1. - підрозділ перший третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули у додатках ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ нумеруються у межах кожного додатка, наприклад рис. А.1.2. - другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) - перша формула додатка В.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші роботи під її назвою друкують великими буквами слово “ДОДАТКИ”.

6. ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА ТА ЗОВНІШНЄ РЕЦЕНЗУВАННЯ РОБОТИ

Автор магістерської роботи повинен отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціаліста або працівника установи, департаменту міністерства чи науковця ВНЗ.

Відгук наукового керівника роботи пишеться у двох примірниках у довільній формі. У ньому визначають:

актуальність теми;

ступінь наукового і практичного значення праці;

рівень підготовки магістра до виконання професійних обов'язків ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ;

ступінь самостійності у виконанні магістерської роботи;

новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішення;

уміння використовувати літературу;

ступінь оволодіння методами дослідження; повноту та якість розробки теми;

логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладання матеріалу;

можливість практичного застосування роботи або окремих її частин;

висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними роботами.

Рецензію на роботу надає спеціаліст-практик чи науковець ВНЗ відповідної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особливу увагу в ній слід звернути на таке:

актуальність теми;

уміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

наявність ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

достовірність результатів і обґрунтованість висновків;

стиль викладу та оформлення роботи;

недоліки роботи.

Рецензент, як і науковий керівник, оцінює роботу за чотирибальною системою.

З рецензією студент має бути ознайомлений не пізніше, ніж за три дні до розгляду роботи на кафедрі. Внесення змін до роботи після отримання рецензії не допускається.

ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ

Після одержання результатів розгляду роботи на кафедрі, студент готує інформаційну карту, яка включає стандартну анотацію на роботу. Супровідні документи підшиваються до роботи в такому порядку:

титульний лист;

реферат;

завдання на роботу;

інформаційна карта ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ;

відгук керівника;

висновок кафедри.

Далі робота брошурується у твердій палітурці й готується до захисту в ДЕК.

8. ПІДГОТОВКА РОБОТИ ДО ЗАХИСТУ

До захисту робіт наказом ректора допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план, пройшли повний курс теоретичної та практичної підготовки, відпрацювали всі необхідні комплексні кваліфікаційні завдання.

До захисту студент готує стислу доповідь, в якій слід коротко викласти основні результати дослідження. Регламент доповіді 10-15 хвилин.

Перед захистом доцільно ретельно прочитати зовнішню рецензію й продумати аргументовані відповіді на зроблені рецензентом зауваження.


documentaskictt.html
documentaskikeb.html
documentaskiroj.html
documentaskiyyr.html
documentaskjgiz.html
Документ ПОРЯДОК БРОШУРУВАННЯ РОБОТИ ТА ДОПУСК ДО ЗАХИСТУ